нав'язувати режим

1) ( прикріплювати) to attach, to fasten (on), to tie (on); to knit (on, to)

2) ( змушувати прийняти) to obtrude, to press, to thrust on

ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).

1. n

1) сила; міць

2) авторитет, престиж; вплив

3) дієвість; чинність

4) насильство, примус

5) озброєний загін; військове з'єднання

6) the force — поліція

7) звич. pl війська; збройні сили

8) переконливість; смисл, рація, резон

9) зміст, значення

10) розм. водоспад, каскад

2. v

1) примушувати, змушувати, присилувати

2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсувати

3) робити через силу

4) надмірно напружувати; перенапружувати

5) прискорювати (ходу тощо)

6) тех. додавати обертів

7) тех. перевантажувати (машину)

8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути

9) втягти (у — into)

10) видавити, вичавити (з — out of)

11) начиняти; набивати вщерть

* * *

1) сила, міць

2) дієвість; дійсність

3) насильство, примус

4) збройний загін; ( військове) з'єднання; ( the Force) поліція; (pl) війська; збройні сили

5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення

6) фiз. зусилля, сила

1) v l. змушувати, примушувати

2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)

3) насилувати, силувати; ґвалтувати

4) робити ( що-небудь) через силу; надмірно напружувати; перенапружувати

5) прискорювати (крок, хід)

6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)

7) мyз. форсувати ( звук)

8) виганяти ( рослину)

1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути

2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь

3) to force smth

4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь

5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь

1) сила, міць

2) дієвість; дійсність

3) насильство, примус

4) збройний загін; ( військове) з'єднання; ( the Force) поліція; (pl) війська; збройні сили

5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення

6) фiз. зусилля, сила

1) v l. змушувати, примушувати

2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)

3) насилувати, силувати; ґвалтувати

4) робити ( що-небудь) через силу; надмірно напружувати; перенапружувати

5) прискорювати (крок, хід)

6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)

7) мyз. форсувати ( звук)

8) виганяти ( рослину)

1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути

2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь

3) to force smth

4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь

5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь